Багатою на славнозвісних героїв була й залишається Україна. Це люди, яких об’єднує українська земля, на якій вони народилися і процвітанню якої присвятили своє життя, талант і покликання. Одним із відомих українців є Василь Симоненко – знакова постать другої половини ХХ століття у мистецько – літературному й суспільному проявах, адже його творчість просякнута потужною громадською позицією, незрадливою любов’ю до
української історії, культури, мови.8 січня цьогоріч минає 86 років від дня народження Василя Симоненка. Навряд чи можна знайти серед життєписів поетів-шістдесятників долю яскравішу й водночас трагічнішу, аніж у Василя Симоненка. Короткий спалах його життя став незгасною зіркою його поезії. За 28 років, відміряних йому долею, Симоненко реалізував себе як поет («Тиша і грім» – єдина його прижиттєва збірка), прозаїк (збірка новел і оповідань «Вино з троянд»), казкар («Подорож у країну Навпаки», «Цар Плаксій та Лоскотон», «Казка про Дурила»). У 1964 році вийшла посмертна збірка «Земне тяжіння»; у 1981 році – книга вибраного «Лебеді материнства».
Він прийшов до нас провісником нової доби України. У поезії В. Симоненка – щирість інтонації, чітка визначеність позиції; ніжність і побожна любов до матері-України; мотиви народної пісні; романтизм молодості та незламна віра в українську націю.
В Березотіцькій сільській бібліотеці до 86 річниці з дня народження поета працівники підготували книжкову викладку « Я для тебе горів український народе».
Немає коментарів:
Дописати коментар