Наша адреса

вівторок, 12 січня 2021 р.

             

"Славетний син української землі"

   
  Сьогодні 12 січня свій 70-річний ювілей святкує наш земляк  Олександр Андрійович Печора. Народився він у селищі Ромодан, що на Полтавщині. Сучасний український літератор – поет, гуморист, пісняр. За фахом – художник.
   Автор має численні публікації в журналах, альманахах, антологіях: учасник антології поезії полтавських літераторів ХХ ст. та антології літераторів Полтавщини часу незалежності України "Калинове гроно", хрестоматії "Література рідного краю" та колективних збірок "Посульська муза", "Сонячні перевесла", "Відлуння Василевого Різдва", "Обпалені Чорнобилем", "Дзвінке перо Посулля", "Полтавський сміхограй", "Сміхограйчик", пісенників "Срібні ручаї", "Посади калину", "Посульські мотиви".
   Олександр Андрійович - лауреат літературно-мистецьких премій
    імені Василя Симоненка,
    імені Володимира Малика
    імені Леоніда Бразова.
    імені Олеся Донченка.
Також Олександр Печора є багаторазовим лауреатом Загальнонаціонального конкурсу «Українська мова – мова єднання» та Всеукраїнського еко-фестивалю «Лель».
Автор поетичних книг "Сивий сонях","Лікуймо душу", "Жарти-жартами...", "Межа", "Вишиванки мамині", "Повстали приспані тривоги", "Яблуко на вітрах",«Бути собою».
Читаючи поезію Олександра Печори відчуваєш  гнів  і біль – гнів  невтомленості у боротьбі за долю рідної землі, укотре вже пограбованого й приниженого народу. Коли заглиблюєшся в інші його твори, помічаєш, як невпинно вибудовуються рядки, якраз перенасичені енергетикою болю. Це вірші переважно громадянського звучання, в яких корінними є поняття: Батьківщина, родинне гніздо, покинута хата, пригноблена старість, жорстока байдужість, людожерство чиновників тощо.
   Лірика Олександра Печори – це величезний і щедрий пласт його поезії. Вона цікава і особлива, бо це не просто стан душі нашого з вами покоління, а й призабуте уже нами почуття романтизму – високого, далекого, загадкового – коли хлопці обожнювали дівчат, соромлячись глянути їм у вічі, коли чоловіки опускались на коліно перед її величністю Жінкою, коли образ коханої манив у незвідану далечінь, рятував від зневіри, підіймав у небесні висоти кохання.
Чимало віршів поета покладено на музику, записано на диски, виконуються аматорами та майстрами сцени.
В Березотіцькій сільській бібліотеці  організовано виставку-перегляд "Славетний син української землі"до ювілею письменника.

Немає коментарів:

Дописати коментар