Наша адреса

неділя, 10 березня 2019 р.

Вогонь поезії не згас


Кобзарю мій!
Поете мій високий!
А як же ти поезії писав:
- Я не писав.
Я плакав і сміявся.
Благословляв, співав
І проклинав.

Тарас Шевченко... Просторо в цьому імені. В ньому вся історія наша, все буття. Нас просто не існує без нього: Україна – це Шевченко, Шевченко – це Україна.
Тому все, що з ним пов’язане, дороге нам і рідне. Але постать Кобзаря досить часто настільки зміфологізована, що за нею досить важко побачити звичайну людину, яка колись так само кохала і зраджувала, боялась і ненавиділа. 
Березотіцька сільська бібліотека гостинно відкрила свої двері для шанувальників творчості Тараса Григоровича Шевченка. 7 березня працівники книгозбірні  провели  годину поезії " Вогонь поезії не згас" для учнів - 4 класу.
Геніальна поезія Т. Г. Шевченка окриляє душу українського народу. У його творах майстерно поєднані любов до України та нищівна критика українців за рабську німоту. 
І саме в цей день  твори Кобзаря знову оживали з уст учасників заходу. Діти декламували вірші на пам'ять, а також зачитували уривки із відомих творів автора.

Немає коментарів:

Дописати коментар