Не буде більше кінця світу
Не буде – він уже пройшов.
Тоді вмирали малі діти
І в жилах зупинялась кров
Ми помирали, помирали.
Ми з глузду їхали. Дарма…
Ми чорним степом простували
І знали – іншого нема…
Цей вірш Павла Тичини став камертоном для невмирущої пам’яті про найстрашніші події в нашій історії, що відбувались 90 років тому та мають болючу назву Голодомор. Пам’яті мільйонів українських селян, які загинули від голоду, заподіяного сталінським режимом, пам’яті українських сіл і хуторів, які були знищені, присвячене історичне повідомлення « Голодомор в Україні: говоримо сьогодні, пам’ятаємо завжди» Бібліотекарі філії 5 Березотіцької сільської бібліотеки говорили з користувачами про те, чи є голодомор геноцидом українського народу, яка кількість загиблих, чи «мовчала Европа», чому «п’ять колосків»?
Бібліотекар Наталія Білик презентувала учасникам заходу книжково-ілюстративну виставку " В криницях скорботної пам'яті" , де кожен може побачити фото-факти, сухі цифри, свідчення, документи, спогади… Вона зазначила, що Голодомор — це не сторінка в підручнику чи далеке минуле. Це частина родинної історії кожного українця. І в книгах, що є у фонді бібліотеки можна відшукати дані і про свою родину.
Щорічно, у День пам’яті жертв Голодомору, який відзначається в останню суботу листопада, українці проводять загальнонаціональну акцію «Запали свічку» на знак вшанування пам’яті невинно закатованих голодом співвітчизників. Працівники філії 5 Березотіцької сільської бібліотеки долучились до акції.
Немає коментарів:
Дописати коментар