ЖИТТЯ МОВ  СПАЛАХ

Мені наснилося, немов солдати

 Які не повернулися з боїв,

Не полягли, а залишились жити,

Перетворившись в білих журавлів…

          Сьогодні, коли Україна потопає в сльозах від горя, з болем у серці говоримо: «Ми не тільки не хочемо війни, а просимо Бога зробити так, щоб вона нарешті закінчилася. Ми віримо в це!»У Березотіцькій сільській  бібліотеці було проведено урок  реквієм    "Життя  - мов  спалах". 
Для учнів  старших  класів.    Ще мало літ минуло з часів Великої вітчизняної війни, але рани кровоточать і досі, зберігаючи подвиги батьків і дідів.    Сьогодні на нашу рідну землю прийшло нове лихо -  біль утрат в зоні АТО. Три роки ми не можемо спати спокійно: знову гинуть найкращі українці, цвіт нації. Серед них – наші земляки, які не задумуючись пішли боронити кордони держави. Хай горять свічки, як болючий щем про наших героїв, які навічно стали журавлями…