Іван Федоров - першодрукар України

      Працівники філії№ 5 Березотіцької сільської бібліотеки підготували  кілька цікавих фактів із життя цієї видатної людини.

       1.Найімовірніше, Іван Федоров походив з місцини на межі України та Білорусі. Університетську освіту отримав у Західній Європі.

Деякий час перебував у москві, однак був змушений ряуватися від переслідувань

(цекрковники звинуватили його – через книгодрукування – у… «зв’язках з

сатаною»). Так Федоров опинився у Львові, й відтоді став відомим як

Федорович.   Згодом писав: «…все лихе і найгірше з гіршого супроводжувало мене. Але, з ласки Божої, я до богоспасенного міста, що називається Львів, прийшов. І, помолившись, почав присвячене Богові діло, щоб богонатхненні догмати поширювати».

2.Іван Федорович – не лише першодрукар. Він також був талановитим інженером, гравером, ливарником. Короновані особи мали за честь запросити його, людину високоосвічену, обдарованого літератора і дипломата, на службу. До його порад дослухалися польський король Стефан Баторій, німецький імператор Рудольф ІІ Габсбург, найвпливовіший магнат і найвідоміший меценат князь Костянтин Василь Острозький.

  

3. На час, коли І.Федоров почав працювати над книгодрукуванням, у Європі воно

існувало близько 100 років. Але книги,  Івана Федорова були практично першими,

надрукованим кирилицею, а шрифт, який він використовував, протягом двохсот

років залишався зразком для інших видань. 

4.Іван Федоров надрукував перший на східнослов’янських теренах віршований твір – «Хронологію» Андрія Римші. Водночас це був і перший своєрідний посібник для студентів академії. Він містив перелік місяців року трьома мовами:церковнослов’янською, українською та давньоєврейською. До кожного

місяця додавався вірш, сюжет якого був узятий з давньої історії.  

   

  5. Іван Федорович створив оригінальне  написання літер і винайшов унікальні  орнаментальні книжкові знаки в українському народному стилі, що стали справжніми витворами мистецтва.    Орнамент  Івана Федоровича донині застосовується в українському прикладному мистецтві.  

6. Відомо й підтверджено документально, що   Іван Федоров

у 1564 р. в Москві видав першу  друковану книгу – «Апостол» (видання супроводжувалося авторською післямовою).  

1574 р. – вже на українських теренах — світ побачила

перша українська книга, нове видання «Апостола» (Діяння і Послання Святих Апостолів).

Друкар у післямові до видання писав: «Видрукував я цю корисну для душі книгу «Апостол» у славнозвісному місті Львові на славу всемогутньої і живоначальної Трійці, Отця і Сина, і Святого Духа, амінь…» Надалі до всіх своїх  видань Федорович додавав

післяслово, в якому  оповідав історію появи книги.  

 7. І.Федоровичу належить першість у виданні унікального «Букваря» (1574 р.) З огляду на інтенсивне окатоличування території, на якій відбувалося друкування, ймовірно,

майже всі примірники були знищені: залишився донині тільки один  «Буквар» з граматикою (виявлений 1992р. в Римі; зберігається у бібліотеці Гарвардського університету, США).  

8.Протягом останніх своїх років Іван Федорович працював

над створенням нової зброї – багатоствольної мортири. 1583 р. в Кракові та Відні

він демонстрував свій винахід, яким зацікавилися королі та імператори. Під час

тривалої й напруженої подорожі друкар захворів і, повернувшись до Львова, в ніч

проти 16 грудня 1583 р. помер на руках свого  єдиного сина,Івана Федорова молодшого.  

9. Іван Федорович залишив по собі потужну друкарську

школу. Його учні й творчі спадкоємці – Іван Федорович-молодший, Гринь Іванович,

Сачко Сідляр, Сенько Корунка, чернець Львівського Онуфріївського монастиря Мина

– гідно продовжили закладені майстром традиції книжкових графіки та

оформлення.  Заснована Федоровичем

друкарня Львівського  братства працювала

впродовж кількох наступних століть.  

10. Ім’я Івана Федорова носить Українська академія друкарства

(раніше —  Львівський  поліграфічний інститут). У Львові є пам’ятник І.Федорову.   

А найголовніше, що залишив по собі нащадкам  Першодрукар – його видання. Загалом

І.Федорович видав 12 книг. Серед них: «Апостол»; «Часлословець»; Євангеліє

учительне; Псалтир із часословцем (збереглося лише три неповні примірники);

«Апостол» (видання 1574р., зникле і затим виявлене у схованці  в резиденції «Межигір’я» після втечі

В.Януковича); Буквар; «Греко-руська церковнослов'янська книга для читання»

(відомий один примірник,зберігається у бібліотеці в німеччині); Азбука

(Читанка); Новий заповіт;»Хронологія» А.Римші; Острозька Біблія.

11. Головну роботу свого життя –  Острозьку Біблію – Іван Федорович не лише

виконав на  найвищому для тих часів

поліграфічному рівні, а й сам брав безспосередню участь у   доборі та редагуванні текстів. 

Перше вичерпне видання Біблії, надруковане

староукраїнською мовою, з’явилося в Острозі, у друкарні І.Федоровича, 1581р.

Ініціював та фінансував видання князь Костянтин Острозький. Саме він і запросив

для втілення свого задуму Івана Федоровича, який тоді мешкав у Львові.  

Перекладати Біблію староукраїнською мовою князь К.Острозький

запросив  вчених, які досконало знали

латину, староєврейську та грецьку мови, з найповажніших навчальних закладів

Падуї, Венеції, Афін, Кракова. Тоді ж князь і вирішив, що за такої кількості

солідних викладачів є сенс створити академію. Так, завдяки Біблії, постала

широко відома у майбутньому Острозька академія. 

Острозька Біблія надрукована – вперше у світі — за

допомогою аж шістьох шрифтів.   Біблія має

1256 сторінок і була видана величезним, як на ті часи, накладом –1500

примірників. Донині збереглася 351 книга, в Україні – 70, у тому числі 2 – в

Острогу.  Наявністю Біблії у своїх

книгозбірнях пишалися  король Швеції,

італійські кардинали, західноєвропейські вчені й громадсьекі діячі.   

Острозька Біблія була останнім виданням великого  друкаря.