" Не догорить свіча ніколи"

  У 20 ст. український народ пережив одну з найстрашніших трагедій у своїй історії - голодомор. Україна, яка завжди   годувала хлібом   весь світ, зазнала масового голоду. Країна втратила тоді мільйони своїх дітей. Голодомор приніс багато горя. 

  Вісімдесят шість років  минуло відтоді. Час лікує душевні рани, але рану в серці України загоїти не можливо. Вона завжди буде невгамовним болем нагадувати про час коли над Україною панував диявол.

  В 2019 році Україна вшановує 86-ті роковини пам'яті жертв Голодомору - геноциду 1932-1933 років. В Березотіцькій сільській книгозбірні проведено 23 листопада годину пам'яті " Не догорить свіча ніколи" для учнів 8 класу.
 Завідуюча книгозбірнею Н. Білик зробила єкскурс у найчорнішу сторінку історії України. Зачитала хвилюючі історичні факти, які донесли до учнів пекельні сторінки історії, написані болем багатьох українських селян. Бібліотекар Л. Павлунік згадала ті страшні факти коли села заносили на "чорну дошку", коли за 5 колосків розстрілювали на місці, геноцид  українського народу " скорботні жнива"назавжди буде в пам'яті людській. Присутні мали змогу оглянути книжкову виставку " Не догорить свіча ніколи". 
 Ця година була спрямована на усвідомлення відповідальності один за одного, на об'єднання в єдиному просторі нашої пам'яті, щоб стати нацією яка буде захищеною і безпечною на сотні тисяч років вперед. У пам'ять про невинно загиблих запалили свічку, мовчали , молились і десь в душі ота свічка житеме вічно, як нагадування про міліони жертв Геноциду.